Віце-прем'єр-міністр Володимир Гройсман розповів про те, на яких умовах Крим буде отримувати електрику і газ, за чий рахунок відновлять зруйновані в ході війни райони, а також чи зможе Україна пережити зиму без російського газу
Все в його житті було рано. У 14 років пішов працювати слюсарем, 16 став комерційним директором підприємства свого батька, а через рік одружився. У 27 років його обрали секретарем міськради Вінниці, а через півроку, у 2006-му, він виграв вибори міського голови. На другий термін Володимира Гройсмана переобрали з колосальним результатом - 78% виборців, тоді як найближчий суперник, висуванець партії «Свобода» Антон Бойдаченко зібрав 8,46% голосів.
Після самоусунення Віктора Януковича 36-річний Володимир Гройсман виявився в новому уряді Арсенія Яценюка. З приходом Петра Порошенка до влади Гройсману пропонували очолити президентську адміністрацію, але він відмовився, заявивши, що хоче довести реформу місцевого самоврядування до логічного кінця.
Хто буде відновлювати зруйновані в ході АТО райони?
Європейські партнери налаштовані допомогти Україні, в тому числі у відновленні інфраструктури. Більш того, вони хочуть допомогти створити там нові точки зростання економіки, а значить, робочі місця.
Тобто Україна розраховує виключно на допомогу з-за кордону?
Країна переживає колосальну проблему з державними фінансами, багато грошей було виведено за кордон. У підсумку нас вкинули в серйозні економічні проблеми. Але ми відновлюємо свої сили.
Не замерзнемо
Ви заявляли, що Україна може пережити опалювальний сезон без російського газу. Як?
За рахунок збільшення власного видобутку палива, реверсних поставок з Європи, зменшення споживання і закупівлі російського газу. Комбінуючи ці чотири напрямки, ми повинні прожити опалювальний сезон. Інших варіантів немає. Всього нам не вистачає близько 7 млрд куб. м.
Збільшити на такий обсяг власний видобуток газу за півроку неможливо, реверс також не компенсує дефіцит. Що залишається?
Так, ми критично потребуємо в російському газі. Росія це розуміє і намагається на цьому грати. Але ми вважаємо, що у Москви немає підстав відмовляти нам у закупівлі газу за ринковою ціною. Переговори ведуться і будуть продовжуватися. А з точки зору стратегічної перспективи потрібно максимально відмовлятися від газу - перехід на тверде паливо та біопаливо дозволить економити мінімум 1-2 млрд куб. м газу в рік.
Підвищення комунальних тарифів по всій країні загрожує зростанням протестних настроїв і неплатежів з боку населення. Ви готові до цього?
Значення має готовність суспільства пережити це. А ризики є завжди. Але у нас два варіанти: привести тарифи до економічно обґрунтованого рівня і пережити це випробування або знайти такого чоловіка, який міг би пояснити, як при дефіциті держбюджету в 280 млрд грн вийти з ситуації. Я поки таких людей не зустрічав. Ціна нашої здатності і готовності пережити цю непросту ситуацію - незалежність країни.
Після анексії Криму Україна перестала постачати воду на півострів. Кримські або російські власті намагалися врегулювати це питання?
Поки ні.
Слідом за припиненням поставок води, Крим може залишитися без електрики і українського газу?
Потрібно переходити на систему, коли товар отримують після того, як його оплатять.
Новий порядок
Питанням децентралізації влади в Україні займаються понад 10 років і все безуспішно. Самій владі віддавати частину повноважень у регіони невигідно. Тим не менш, президент вже вніс у Раду законопроект конституційних змін, що включає в себе реформу самоврядування. На підтримку яких сил у парламенті ви розраховує?
В середині червня депутати 274 голосами підтримали наш законопроект про співробітництво територіальних громад. Ми в цьому побачили хороший знак і надію, що ці ж депутати підтримають проект зміни Конституції, в якому є блок місцевого самоврядування і децентралізації влади. Прогнози підтвердилися: 3 липня парламент включив до порядку денного проект закону «Про внесення змін до Конституції України». «За» проголосувало 227 депутатів. Розпочався конституційний процес, який дозволить змінити систему влади в країні.
Одна з вимог людей, які воюють проти української армії в Донбасі, - федералізація. Ви ж пропонуєте децентралізацію влади. Це такий завуальований компроміс?
Це різні речі. Децентралізація дає більше повноважень на нижчому, базовому рівні міст, сіл, селищ. Федералізація - тільки на регіональному, і це колосальна загроза для жителів Донбасу. Адже основна ознака корупції - жорстка вертикаль. При децентралізації влади повноваження передаються по горизонталі, де ризики зменшуються, так як з'являється багато різних суб'єктів. А з усіма договоритися важко.
Президент вніс у парламент законопроект конституційних змін, який передбачає реформування місцевого самоврядування. У разі успіху децентралізації скільки грошей буде залишатися в регіонах?
Формулу зараз підраховуємо. Розподіл може здійснюватися за принципом 50 на 50: половина доходів залишається в області, половина йде державі. Пропорція може змінюватися, наприклад, 60 на 40 - все залежить від завдань, які планують вирішувати на місцях. З них десятки відсотків будуть залишатися на рівні сіл-міст, близько десяти відсотків - на рівні району і ще менше - на рівні області. Частина доходів, які підуть державі, повернуться на місця у вигляді дотацій.
Сьогодні ж бюджет міста - це, по суті, каса для видачі зарплати. Місцеві доходи йдуть у Київ, звідки розподіляються по регіонах. Грошей не вистачає, в результаті 95% коштів, які отримують місцеві бюджети, спрямовуються на виплату зарплат і на енергоносії. Після реформи структура кардинально зміниться, з'являться кошти для розвитку, модернізації доріг, ЖКГ і так далі.
За розподілом грошей будуть наглядати представництва президента в областях?
Вони будуть наглядати за тим, щоб закони не порушувались, в тому числі і по використанню коштів. Будуть ліквідовані місцеві адміністрації, замість них з'являться виконкоми, глави яких будуть обрані з числа місцевих депутатів. А представництво президента в області - це, по суті, буде юридичний офіс з невеликим апаратом у кілька десятків чоловік.
Що стане з армією чиновників, які працюють в адміністрації?
З адміністрацій їх переведуть в апарати облрад і виконкомів. А далі виконкоми самі вирішать, що з ними робити, хто реально ефективний, а хто ні.
Представництва президента будуть контролювати структури, які більше за інших схильні до корупції: силовиків, пожежників, санстанції і т. д. Після реформи виявиться, що величезні повноваження зосереджені в руках представників президента. Хіба це не поле для корупції?
Ризик є завжди, ідеальних моделей не буває. Але наше завдання - побудувати противагу, який не дав би узурпувати владу.
Можливо, для боротьби з корупцією слід було б подумати про скорочення різноманітних інспекцій з необмеженими повноваженнями?
Стільки інспекцій, скільки існує сьогодні, країні справді не потрібно. Але кількість контролюючих органів зміниться лише після того, як ми побудуємо нову модель влади. Для цього до кінця 2014-го року потрібно прийняти новий закон про місцеве самоврядування, нову Конституцію, внести зміни в бюджетний кодекс, закони про центральні органи виконавчої влади. А з 1 січня 2015 року до чергових виборів у місцеві ради забезпечити перехідний період - підготувати не тільки нормативно-правові акти, але і людей до нового законодавства. І після виборів нової влади з'являться нові компетенції та повноваження.
Яка перспектива проведення позачергових парламентських виборів в цьому році і чому президент чекає рішення парламенту про саморозпуск?
Парламент або працює і приймає рішення, які потрібні країні, або, якщо він не здатний об'єднатися в ім'я країни, стартують перевибори. От і все. Але я не беруся прогнозувати, коли це може статися.
Ви підраховували суму збитків, завданих державним структурам, які ви курируєте, вашими попередниками у владі?
За що не берешся, скрізь не вистачає. То мільярда, то двох, трьох. Цифри нечувані, в цілому недостача в сотні мільярдів гривень. Картина приблизно скрізь однакова: кредити висять, відсотки сплачують, гроші отримані, але куди поділися гроші-невідомо.
Рука президента
Ви давно знаєте Петра Порошенка, зберегли хороші стосунки ще з часів роботи у Вінниці. Часто зустрічаєтеся тепер?
Зустрічаємося в міру необхідності, останній раз обговорювали децентралізацію влади.
Не боїтеся, що в разі народної незгоди з політикою президентської можете потрапити під важку руку людей, які назвуть себе представниками третього Майдану? Тим більше що до вашого дому у Вінниці вже навідувалися представники Автомайдану.
Я не знаю, чи це дійсно Автомайдан, або інші люди, але навіщо вони приїжджали - я не зрозумів. Чи боюся я? Я жива людина, але я нічого не зробив, щоб нашкодити своєму народові. Я можу помилятися? Так. Чи можу я чогось не помітити? Так. Якщо люди будуть вважати, що я в чомусь винен перед ними, вони мають повне право з мене за це запитати. Але я б не хотів, щоб такі підстави були.
Так навіщо до вас приїжджали?
Сусіди розповідали, що вони розгорнули плакати, включили музику і говорили про долю біженців, а самі при цьому сміялися. Це цинізм. Не можна підміняти життя.
Майдан в тому вигляді, в якому він зараз існує в центрі столиці, потрібен?
А який він зараз?
Там з'явилося багато маргіналів, які не завжди тверезі, ходять з кийками, нападають на журналістів...
Так як ви описуєте - картина страшна та неприємна. Це лякає людей. Тому потрібно знайти можливість, щоб подібні речі не відбувалися. Я не думаю, що питання потрібно вирішувати силовим шляхом, з людьми треба поговорити...
Як саме їх переконати покинути Майдан?
Я не знаю, у мене немає відповіді на це питання.
